УМОВЧАТИ, ЧУ, ЧИШ,
Умовчати, чу, чиш, гл. Смолчать, помолчать. Вона така, що нікому не вмоччить. Богод. у. Горе не умовчить. Ном. № 2368.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 339.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УМОКАТИ, КАЮ, ЄШ, →← УМОВНО